85 - РІЧНИЦІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
Село Бахмутське
У нашім Бахмутську весна всіх вітає ,
Мружиться сонце яскраве до сліз .
Чути , як дихає поле під снігом.
Вітер розчісує коси беріз.
Вільно на серці , легко і просто –
Так лиш буває весною в житті.
Ширшає далеч , глибшає простір,
Хочу злетіти в простори ось ті.
Учні щасливі , усміхнені лиця ,
Шум в коридорах – з приходом весни.
Чуєш , як проситься в нашу світлицю
Казка весняна ! Вікно відчини !
Назаренко Х.
На межі (Юзівської, Сталінської як її раніше називали) Донецької області розкинувся розкішний, багатий, чепурний Артемівський район. А до міста Артемівська прилягають землі села Бахмутське. Назву село позичило від Артемівська – Бахмута, щоб не зітерти з народної пам’яті першої історичної назви цієї святої землі.
На карті назва Бахмутське появилось у 1980 році. Побудоване воно біля річки Горілий Пень. Існує легенда про походження назви . На березі річки ріс великий дуб. Татари втікаючи від запорожців з обозом закопали під ним скарби . Але повернувшись за ними не змогли їх знайти , оскільки весняна пожежа знищила всі дерева. Копали вони під всіма обгорілими пеньками , та так і повернулися без скарбів .
Потім на березі річки козак Карпо побудував млин. біля якого і утворилося село Карпівка.
Із зміною часів селянами було вирішено обновити село: розбудувати його на чистому широкому полі. Проект забудови був готовий у 1969 році, а вже в 1980 році на карі Донеччини з’явилось чудове село Бахмутське із новою школою, дитячим садком, будинком культури “Зоря”, цілим комплексом магазинів, колгоспною конторою. Швидко центральну вулицю обступили багатоповерхові будинки та котеджи, в яких оселилися приїжджі молоді сім’ї із Західної України, Росії, Білорусії, Грузії. Всі зажили тут дружно і весело – єдиною сім’єю. Розбудували село, прикрашали квітами, насадили дерева…
І було воно найкращим у Артемівському районі, за будівництво нагороджено дипломом ІІ ступеня ВДНГ СРСР.
Область Донецька область
Район/міськрада Артемівський
Рада Бахмутська сільська рада
Код КОАТУУ 1420980301
Картка на сайті ВР Бахмутське
Основні дані
Географічні координати 48°39′37″ пн. ш. 38°05′59″ сх. д. (G)
Середня висота над рівнем моря 94 м
Водойми Горілий Пень
Відстань до обласного центру 77,4 км
У рельєфі переважає рівнина частина Донецького кряжу, яка є частиною Східно-Європейської рівнини. Тут поширені водно-ерозійні форми рельєфу: річкові долини, яри, балки.
Наявність корисних копалин пов’язана з будовою надр товщах палеогеного і неогеного віку є поклади гіпсу , солі.
Так як Бахмутське розташоване в помірному поясі, тут сформувались комфортні умови для сільського господарства. З атмосферною циркуляцією пов’язане надходження на територію села повітряних мас різних типів. На погоду впливають помірні, арктичні і тропічні маси. Переважає західне перенесення помірних повітряних мас. Циклони надходять на територію протягом року із заходу. Вторгнення антициклонів з Азії зумовлює взимку різке похолодання, а в літку – посушливу погоду. Середня річна кількість опадів 425 – 459мм.
Тут переважають степові ландшафти з розлогими звичайними чорноземами на яких розміщені сільськогосподарські угіддя, а в долині річки лужні ґрунти.
Природні ділянки різнотравно–типчаково-копилових степів збереглися лиши на схилах річкових долин, ярів та балок.У балці Тринькін яр (Земчинов яр) ростуть рідкісні первоцвіти занесені до «Червоної Книги»
Тваринний світ, який засиляє цю територію різноманітний до складу якого входять птахи: фазан, перепел, жайворонок,зозуля, дятел, синиця, шпак, ворона, ластівка. Плазуни ящірка, гадюка, велика кількість гризунів.
Сучасний стан
Село Бахмутське розташовано на відстані 10 км північно-східніше районного центру м.Артемівська, примикає до південних меж м.Соледар.
Село електрифіковане.
В центрі села розташовані багатоповерховий жилий фонд, який складається з 11 будинків (104 квартири). Всі будинки газифіковані, квартири мають індивідуальне опалення, водопостачання та водовідведення. Також в центрі села розташовані адміністративна будівля сільської ради, апарат якої скаладає 7 чоловік, дитячий садок, який відвідує 60 дітей та працють 17 працівників, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, де навчаються 178 дітей та працюють 26 працівників, фельдшерський пункт, будинок культури, магазини.
На території сільської ради розташоване СООО “Зоря”сільськогосподарське підприємство Дон Івко і С, яке є основним землекористувачем, а також працює фермерське господарство “Маяк”
Значні історичні події для села
Відкриття меморіальної дошки Панькову, мітинги до Дня Перемоги, Дня визволення Донбасу, Свято села, вечорниці.
Швидко центральну вулицю обступили багатоповерхові будинки та котеджі, в яких оселилися приїжджі молоді сім’ї із Західної України, Росії, Білорусії, Грузії.
Всі зажили тут дружно і весело – єдиною сім’єю. Розбудували село, прикрашали квітами, насадили дерева… І зробилося воно найкращим у Бахмутському районі, за що було нагороджено дипломом ВДНГ.
У зв’язку з реорганізацією Покровської сільської ради 05 лютого 1994 року утворилася Бахмутська сільська рада (назва ради пішла від назви центрального села - Бахмутське). Першою очолила громаду Бахурець Лариса Анатоліївна. В 2001 році Бахмутським сільським головою обрана Чернова Олена Іванівна.
Бахмутська сільська рада розташована в центральній частині Бахмутського району. Землі ради межують з північно-західної сторони – з територією Парасковієвської сільської ради, з півночі – з землями м.Соледару, із сходу – з Володимирівською сільською радою, з південного сходу – з Покровською, з півдня та південного заходу – Іванівською та Опитнянською сільськими радами Бахмутського району. Село розтягнуто вздовж річки Горілий Пень з північного заходу на південний схід.
Центром Бахмутської сільської ради є село Бахмутське (до 1974 року – село Карпівка). Крім с.Бахмутське в склад сільради входить селище Підгородне.Територія населених пунктів – 342 га, в тому числі: с.Бахмутське – 274 га, с-ще Підгородне – 68 га.
Село Бахмутське розташовано на відстані 10 км північно-східніше районного центру м.Бахмута, примикає до південних меж м.Соледар.Село електрифіковане. В центрі села розташовані багатоповерховий жилий фонд, який складається з 11 будинків (104 квартири). Всі будинки газифіковані, квартири мають індивідуальне опалення, водопостачання та водовідведення. Також в центрі села розташовані адміністративна будівля сільської ради, дитячий садок, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, фельдшерський пункт, будинок культури, магазини.
Селище Підгородне розташоване на 6 км на північ від м.Бахмут, та 8 км підненно-західніше від центру сільської ради с.Бахмутське.Село частково газифіковане. На території працює фельдшерський пункт, де медпрацівника обслуговують населення
Історія виникнення колгоспу «Зоря Комунізму» бере свій початок з середини 19 ст. Він виник в результаті об'єднання двох невеликих господарств «2-а п’ятирічка» в с.Покровському і колгосп ім. Артема в с. Карпівка (нині Бахмутське).
Першими головами колгоспу «2-а п’ятирічка» в післявоєнний період були:
1. Нескоромний Юрій Іванович
2. Риндя Микола Іванович В колгоспі ім.Артема:
3. Букарь Павло Іванович
4. Гаврильченко Андрій Лук'янович
В 1950 році колгосп ім.Артема і «2-а п’ятирічка» об'єдналися в один колгосп ім.Артема. Також відбулося об'єднання навколишніх колгоспів ім.Шевченка, «11 років міліції», ім.Петровського і колгосп ім.Леніна в один більший колгосп ім.Леніна.
1959 рік - господарство ім.Артема та ім.Леніна, який об'єдналися в один колгосп «Зоря Комунізма». Центральна будівля колгоспу знаходилася на території сучасного м.Соледар в районі шахти «Свердлова», зараз на цьому місці побудовано Рудник №4. На території, що належали колгоспу «Зоря Комунізму» було вирішено побудувати експерементально-показове село Карпівка.
В колгоспі було збудовано майстерні по техобслуговуванню на 25 тракторів, гараж на 20 автомашин, зерносховище на 500 тон, 2 свинарника-маточника на 70 голів, свинарник-відкормлювач на 1000 голів, критий тік на 5 тис. тон.
Славився колгосп передовиками. Власенко Віктор Феофанович - комбайнер СК-5 НИВА. Зайняв І місце по збору врожаю в 1975 і 1977 роках, 2 рази від’їжджав на збирання врожаю в Монгольську народну республіку. Нагороджений Орденом Трудового Червоного Знамені та Ювілейною медаллю.
Жаркий Іван Ілліч - бригадир тракторної бригади. В 1964 році нагороджений медаллю «За віддану працю» в 1975 році нагороджений і Орденом Трудового Червоного Знамені. 1970 році нагороджений І Ювілейною медаллю.
Врожай, який зібрали в колгоспі «Зоря Комунізму» на 1975 рік І складав:
Зернові - 23,4 ц
Озима пшениця - 28,6 ц
Кукурудза на зерно - 24,8 ц
Соняшники - 17,5 ц
В 1972 році контора колгоспу знаходилася на території тракторної бригади. В 1974 році її перенесено до нової будівлі в центрі села, де вона знаходиться і донині.
Керівники, які очолювали колгосп:
1. Федорович Олександр Михайлович - 1961 рік
2. Коваленко Олександр Трохимович - 1967 рік
3. Перехрест Василь Васильович - 1974 рік
4. Гокун В’ячеслав Іванович - 1978 рік
5. Бахурець Іван Петрович - 1986 рік
4 лютого 1994 року колгосп «Зоря Комунізму» перейменовано в КСП «Заря»
На сучасному етапі сільське господарство в с. Бахмутському розвивається досить активно. Земельні угіддя, які є на території загалом складають більш 4 тис. гектарів.
На його території існує декілька сільськогосподарських підприємств: 04.02.1998 - виникло фермерське господарство «Маяк», яке охоплює 19 гектарів землі. Очолює Чмирьов Анатолій Леонідович
У 2007 році виникло фермерське господарство «Йота», яке очолює Сшцин Вадим Валерійович. Яке охоплює близько 70 гектарів землі.
04.02.1994 року колгосп «Зоря Комунізму» реорганізовано в КСП «Заря», яке очолив Бахурець Іван Петрович.
10.08.2005 року із СООО «Заря» від’єдналось приватне підприємство «Дон ІВКО і С», директором якого став Бахурець Іван Петрович і також залишилось СООО «Заря» директором якого став Бахурець Анатолій Іванович.
Село в наш час переживає не найкращі часи. Але завдяки активній спонсорській допомозі директора «Дон ІВКО і С» Бахурця І.П., було зроблено багато корисних справ на селі. Зокрема, він надає спонсорську допомогу школі. В 2011 році за його рахунок у школі було змінено 10 вікон. Жодне свято не проходить без подарунків і активної допомоги Івана Петровича.
Колектив, який працює в цих сільськогосподарських підприємствах не великий, але завдяки їх дружній праці і вмілому керівництву господарство отримує досить непогані врожаї. Завдяки відданій праці таких людей, яким не байдужа доля села і землі, життя в селах змінюється на краще.
У нашому маленькому селі є багато людей якими можна пишатися. Один з таких великих людей є Іван Кирилович Паньков.
Народився він у 1925році в селі Карпівка Бахмутського району. Учився в артемівській середній школі.
У 1941році евакуювався в Казахстан. В радянській армії з 1943року. У травні 1944 року служив у 300-й гвардійському стрілецькому полку снайпером на карельському фронті. Указом президії верховної ради СЄСГ від 21 липня 1944року помічнику командира стрілецького взводу сержанту Панькову І. К. привласнене звання героя радянського союзу. За бойові заслуги, та активну роботу по військово-патриотичному вихованню молоді нагороджений почесною грамотою УКВЛКСМ,орденом Леніна, Вітчизняної війни та іншими медалями. Помер в Москві 14травня 1992р, прах поховано в Бахмуті.
На честь нашого славного односельчанина в 2005 році в
нашому селі відкрито меморіальну дошку.
З вдячністю і шаною мешканці і сьогодні ставляться до ветеранів Другої світової війни, які є постійними гостями на сільських заходах і святах .
Наше село може пишатися ще одним ветераном
Олена Пилипівна Нікуліна (Чернишова) народилася 14 вересня 1930 року в селі Покровському . Зараз мешкає в селі Бахмутському.
Юнацькі роки дітей сорокових років пов’язані з Великою Вітчизняною війною, яка була суровою перевіркою для нашого народу. Свою внутрішню силу та міцність, патріотизм та мужність показали діти Донбасу.
Лише 12 років було Нікуліній Оленці, коли фашисти зайняли рідне село Покровське. Маленька, але відчайдушна дівчинка не змирилася з тим, що фашисти зайняли рідне село Покровське. Маленька, але відчайдушна дівчинка не змирилася з тим, що фашисти зайняли її рідну оселю, де вона мешкала разом з батьками. Юна патріотка стала на захист рідного дому, за що і отримала ляпаса від фашистського офіцера.
Непримирима до ворога дівчинка вступає до лав Каровської спілки піонерів. Не одразу Оленку записали до цієї організації, адже їй було тільки дванадцять. Оленка рішуче йшла на все, аби тільки завдати шкоду ненависному ворогу, з яким їй довелося зіткнутися особливо близько.
Минуло понад 65 років як відгриміли ті буремні роки Великої Вітчизняної. Сріблом вкрилася голова, на лиці з’явилися зморшки, але очі … Очі її горять блиском і відчайдушністю тієї дівчинки-підлітка, яка боролася проти фашизму.
З великою повагою односельці, школярі ставляться до Олени Пилипівни. З радістю вона зустрічає гостей на своєму порозі, ділиться спогадами про своє дитинство.
Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Бахмутської районної ради Донецької області
Девіз школи:
"Пробудити в душі дитини людину, яка дрімає в ній."
(В.Сухомлинський)
Проблема школи
Моніторинг якості освіти і формування соціально активної компетентної особистості школяра.
З 1999 року колективом керує Заслужений вчитель України Скоріна Олена Сергіївна.
Педагогічний потенціал:
В школі працюють два делегати українського з’їзду працівників освіти:
Кришан Людмила Григорівна, учитель української мови та літератури, учитель-методист і Скоріна Олена Сергіївна, учитель математики, Заслужений вчитель України.
Працюють вчителями 7 випускників школи.
Любий захід школи починається з виконання гімна школи.
Школа - це твій перший крок,
Через терні до зірок!
Школа – праця і знання,
Школо! Ти любов моя.
Педколектив разом із громадою працює за напрямком «Школа-ніш дім» Для створення належних умов для реалізації потреб учнів у школі складено план розвитку школи, який успішно реалізується завдяки районному керівництву, спонсорам та батькам.
З 2012 року тепло і комфорт у школі забезпечую власна котельня на твердому паливі.
За рахунок спонсорської допомоги замінено 60% вікон на металопластикові.
Колектив школи активно бере участь у грантах, завдяки цьому замінено 100% шкільних меблів.
За ініціативою батьків обладнано у їдальні сцену для шкільних свят.
У поточному році зроблено капітальний ремонт даху.
У школі активно запроваджується дистанційне навчання: школа підключена до мережі Інтернет, дієво функціонує шкільний сайт. Два мультимедійні комплекси сприяють активізації роботи з обдарованими учнями. Готуючись до уроку, діти створюють власні електронні презентації.
Співпраця з міжнародною організацією ЮНІСЕФ сприяло тому, що матеріально-технічна база школи поповнилася спортивним інвентарем (м’ячі, сітки, канати, гімнастичні мати та інше). Шкільна команда с футболу забезпечена формою та спортивним взуттям.
У навчально-виховному процесі пріоритетний напрямок національно-патріотичне виховання. Українські вечорниці, які проводяться у школі- це свято школи і села, відомі у всьому районі
Підтримується постійний зв'язок з воїнами 26-Бердичівської бригади ( командир Малиновський А.В.). та волонтером міста Бердичів громадської організації «Оберіг» Піскун І.Л.
При їх підтримці переоформлені приміщення школи. Воїн - художник Журавльов О.Г. намалював чудові картини шкільній їдальні, в маленькій актовій залі школи, в рекреації, в класних кімнатах, що сприяє естетичному і національно – патріотичному вихованню учнів.
В школі працює гурток «Джерело», керівник Кришан Л.Г., членами якого створено кімната народознавства, де зібрані старовинні речі, предмети побуту та проводяться свята , присвячені визначним подіям села, району та рідної Батьківщини – України
Життя вирує в школі
Кожен учень має можливість прийняти участь у любому заході, розвивати свої здібності, формувати почуття відповідальності за виконану роль, зайняте місце в конкурсах чи змаганнях. За ініціативою Ради старшокласників, педагогічного колективу таких заходів проводиться безліч, як для учнів , їх батьків та жителів громади. За ініціативою випускників започатковано випуск «Алеї зірок».
Дуже хочеться, щоб молоде покоління не забувало про традиції, звичаї української культури. В цьому напрямку робота проводиться день писемності української мови
Неодноразово до Бахмутского приїздив військовий оркестр який вітав селян військовими піснями
